ЧОМУ ТАКЕ ВРАЖЕННЯ СКЛАЛОСЯ У СОЦІУМІ?
ЩО ТАКЕ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВʼЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ПРОФЕСІОНАЛА?
СТАТИСТИКА ТА ДІЙСНІСТЬ 2023 РОКУ
ПОВЕРНЕМОСЬ ДО БЛОГЕРІВ, ПОЛІТИКІВ І БІЗНЕСМЕНІВ
ШПАРГАЛКА “НОРМАЛЬНОСТІ”
____________________________
Зараз у соціальних мережах розповсюджується думка про те, що у усі блогери, політики та бізнесмени є психічно не здоровими людьми. Бо, здоровим людям нема необхідності показувати своє життя, хотіти володіти компанією та управляти народами. А психічно здорові люди доволі сумні, занадто правильні і взагалі з ними не цікаво…згодні?
Соціальні думки, як правило, узагальнені та спрощені, але долю правди вони все ж таки відображають. Хоча кашу наварили ще ту😁. Давайте розберемось де правда? Хто така психічно здорова людина? Чи означає поширеність психічних проблем, що кожна людина, до певної міри, має психічний розлад?
Почнемо з того ЧОМУ ТАКЕ ВРАЖЕННЯ СКЛАЛОСЯ У СОЦІУМІ?
Факторів багато, я візьму тільки декілька.
Соціальні мережі. Тут часто діляться лише позитивними аспектами свого життя, створюючи ілюзію “ідеального життя”, яке може ввести в оману щодо реальної психічної стійкості та благополуччя. Передивляючись акаунти інших людей, ми можемо почати думати, що ми, мабудь, не такі благополучні та “ідеальні”, ми “не такі як усі”, і починаємо хотіти стати такими. Навіть у випадку, якщо ти є абсолютно нормальною та щасливою людиною. Наприклад, студія Pew Research Center виявила, що 40% молодих людей відчувають тиск показувати лише “ідеальне” життя в Інтернеті, що може призвести до почуття недостатності та зниження самооцінки.
Фільми. У західному кінематографі часто романтизують негативних персонажів, надаючи їм більш складні та людяні риси. Наприклад, фільм “Джокер” показує головного героя як складну особистість з глибокими психологічними проблемами, в той час як герої у позитивному ключі часто зображаються однобоко. Глибина особистості та не ідеальні риси відчувається як “людяність”.
Згадайте Джокера та Харлі 🃏
Стігма та Нерозуміння. Існує значна стігма, пов’язана з психічними розладами, яка призводить до помилкових уявлень про те, що вважати “нормальним” психічним здоров’ям. Люди, які відкрито обговорюють свої проблеми або мають незвичні способи вираження себе, часто помилково маркуються як “не здорові”.
- Нестандартний одяг: Особа, яка одягає тарілку замість капелюха або носить яскраві короткі юбки в 80 років, може просто виражати свою індивідуальність або мати унікальний стиль.
- Незвичайні звички: Людина, яка носить свого кота в сумці або ходить у зимній шапці з літніми сланцями, може мати свої особливі причини для таких дій, які не обов’язково пов’язані з психічним здоров’ям.
- Мрійливість та повільність: Людина, яка здається повільною та мрійливою, може просто бути більш рефлексивною або спокійною за своєю природою.
Соціум чутливий до своїх “норм”. Якщо ти вибиваєшся із соціуму то ти вже якийсь не такий, що може спричинити соціальну марку ”психічно хворий”. Суспільство часто швидко і бездумно маркує людей, які відрізняються від загальноприйнятих стандартів. Наприклад, особа, яка відкрито висловлює свої емоції або материться, може бути неправильно інтерпретованою іншими.
Невпевненість та Заздрість. Невпевненість або заздрість до успішних людей іноді призводить до спроб знайти “пояснення” їхньому успіху. Це може виражатися у приписуванні їм психічних розладів. Така динаміка не тільки створює неправильне розуміння психічного здоров’я, але й робить психічний дисбаланс своєрідною “модою”. Люди, бажаючи бути поміченими та цінуваними соціумом, можуть несвідомо прагнути до “нестабільності”, щоб виділитися. Так і створюється “мода на поведінку”. Люди часто заздрять тим, хто здається вільним внутрішньо та дозволяє собі хоч трохи більше, що може призвести до помилкових приписувань щодо їх психічного стану.
Професіонали, що бездумно ставлять діагнози. Іноді фахівці не завжди думають про наслідки своїх слів, особливо коли вони говорять про своїх клієнтів на публіці, також розказують пацієнту про його діагноз у деталях, які йому не потрібні. Існує політика про те, що діагноз часто потрібен більше лікарю, а не пацієнту. Але не всі фахівці дотримуються цих етичних норм, що може створювати негативні умови в суспільстві та в соціальному сприйнятті психічного здоров’я .(Люди добрі, етичні стандарти придумані не для того щоб тільки бути!!!!)
Виправдання Через Психічні Розлади. Ох, як ми їх любимо! Багато людей використовують самодіагностику або неправильно інтерпретують медичну інформацію з Інтернету(та взагалі будь-яку інформацію). Це може призвести до того, що вони використовують діагноз, як виправдання своєї поведінки, уникаючи роботи над реальними проблемами. Така поведінка не тільки спотворює розуміння психічних розладів, але й підтримує культуру жертви, де люди шукають уваги та співчуття через свої “хвороби”. І якийсь період це була “корисна” модель поведінки, яка склалась історично.
Бажання бути поміченими та добре оціненими у своєму соціумі. Це глибоко закорінений соціальний інстинкт, який сприяє нашому виживанню і соціальному розвитку. Ми спостерігаємо за процесами у соціумі, шукаючи підказки про те, як поводитись, що вважати “нормою” і як досягти успіху та визнання. Повторюємо те що виділяється, не розуміючи, що це може бути скоріш винятком ніж правилом.
А тепер, ЩО ТАКЕ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВʼЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ПРОФЕСІОНАЛА?
Наслідок професіоналізму – це вміння сприймати багато процесів, як спектр. Тобто немає хороших чи поганих, психічно хворих і здорових. Це усе спектр: від повного благополуччя до серйозних розладів.
Психічне здоров’я не є статичним станом, він змінюється в часі і в контексті. Індивідуальні відмінності, життєві обставини, релігійні, фактори місця проживання, стрес, та інші фактори впливають на психічне здоров’я людини. Психічне благополуччя включає здатність управляти своїми емоціями, міцні міжособистісні відносини, адаптацію до змін, відчуття задоволення життям, та здатність справлятися зі стресом.
Нормальність vs Патологія: Не існує чіткого розділу між “нормальним” і “патологічним” станами. Багато психічних станів, таких як тривога або сум, є нормальною частиною людського досвіду, а не одразу ставати депресією, але можуть стати патологічними, коли вони перешкоджають повсякденному життю та особистому щастю.
У світі психічного здоров’я немає чіткої межі, яка відділяє “здорових” від “хворих”. Це більше про відповідність певним критеріям та ступеням функціонування в різних сферах життя.
Люди змінюються. Психічне здоров’я може змінюватися з часом, і люди можуть переходити з одного стану в інший в залежності від різних факторів, включаючи лікування, підтримку, особистісний розвиток, та зміни в життєвому середовищі. Звичайно наше завдання бути якомога частіше включеним у життя, відчувати баланс та щастя, тому ми і працюємо над собою.
СТАТИСТИКА ТА ДІЙСНІСТЬ 2023 РОКУ
У 2019 році близько 970 мільйонів осіб, або 1 з кожних 8 людей у світі, жили з психічним розладом. Найпоширенішими були тривожні та депресивні розлади.
- Тривожні Розлади: 301 мільйон осіб, включаючи 58 мільйонів дітей та підлітків.
- Депресія: 280 мільйонів осіб, з яких 23 мільйони – діти та підлітки.
- Біполярний Розлад: 40 мільйонів осіб.
- ПТСР: Висока поширеність у зонах конфліктів.
- Шизофренія: Впливає на 24 мільйони людей.
- Розлади Харчової Поведінки: 14 мільйонів осіб.
- Розлади Поведінки: 40 мільйонів осіб.
Діагнозів більше 200 штук, “обирайте”, які хочете.
Бідність, насильство, хвороби, інвалідність та нерівність, несправедливість збільшують ризик розвитку психічних розладів. А що у нас за період від 2019 до сьогодні сталося? Усе із переліченого!
Актуальної статистики ще нема, тому візьмемо в порівняння 2022 рік, щоб зрозуміти динаміку.
Станом на 2022 рік, приблизно один мільярд людей у світі страждають від якогось психічного розладу, за даними ООН. Приблизно один мільярд осіб, або 1 з кожних 8 людей у світі, жили з психічним розладом. Найпоширенішими продовжували бути тривожні та депресивні розлади.
Також є додаткова інформація про поширеність серед підлітків, яка каже нам, що 1 з 7 підлітків страждають розладами. Під час першого року пандемії COVID-19 спостерігалося зростання поширеності поширених розладів, таких як депресія та тривожність, більш ніж на 25%.
Поговоримо про Росію та Україну?
У січні 2023 року, 54% росіян у віці 18-24 років відмічали депресивні симптоми, а після початку війни цей показник зріс на 77%. Також, клініки за КПТ засобами у 2023 році відзначили збільшення на 25,9% людей з тривожними розладами, порівняно з тим же періодом року. Зауважу, у будь-яких нестабільних психічних станах людина в основному НЕ ЗДАТНА приймати раціональні рішення і сприймати світ широко. Також згідно зі звітом, у 2022 році соціальна доброзичливість різко зросла в Україні, а знизилася в Росії.
Стан психічного здоров’я українців за 2022-2023 роки є проблемним. Найбільше зростання тривоги було серед українців – майже 40% у 2014 році та більше 50% у 2022 році. (Виключаємо тих хто виїхав із країни після 2014 року із почуття тривоги)
Згідно з дослідженням 2022 року, жінки мають гірші показники ментального здоров’я за шкалою ВООЗ, ніж чоловіки (37 проти 41), проте дослідження проводилося зокрема серед людей, які виїхали за територію України, тому результати можуть не відповідати реальному стану речей. Хоча сумніваюсь, що у країні буде статистика значно кращою.
Нагадаю про COVID-19. Дякуючи йому ми маємо “ефект накопичення”. Додатково, зниження народжуваності та зростання смертності, внаслідок пандемії, мають вплив на психічне здоров’я українців, як і на жителів інших країн. Згідно з даними з 2021 року, в Україні понад 1,2 мільйона жителів страждають психічними розладами, що становить близько 3% населення. Хоч і не треба закривати очі на, в якійсь мірі, “терапевтичний” ефект перебування вдома.
А тепер ПОВЕРНЕМОСЬ ДО БЛОГЕРІВ, ПОЛІТИКІВ І БІЗНЕСМЕНІВ.
Існує теорія, яка говорить нам про те що травмовані діти досягають більшого успіху ніж звичайні. У науці це відноситься до концепції “травматичного росту”, яка вивчає як люди можуть досягати успіху та розвиватися після переживання травматичних подій. Деякі люди використовують свій травматичний досвід як каталізатор для особистого розвитку та зміцнення. Вони можуть розвивати нові навички, поглиблювати відносини з іншими та знаходити нові цілі в житті. Ідея, що люди, які пережили втрату чи недолік у дитинстві (наприклад, втрату батьківської любові), можуть шукати компенсацію через зовнішні успіхи правдива. Це може бути спроба заповнити болючу порожнечу власними досягненнями або визнанням суспільства, отримати найкращі результати. Довести свою цінність або знайти сенс у своїх життєвих труднощах.
Також із своїх травм люди можуть мати жагу до влади, як засіб захисту. Іноді, розвивається сильне бажання контролювати своє оточення або інших людей, оточувати себе тільки тими кому довіряєш дуже давно. Це може бути спробою запобігти повторенню болісних досвідів минулого.
Так що, дійсно виходить, що здорових людей у сферах медіа і бізнесу немає?? Блогери компенсують недолюбленість, політики захищаються владою….
(ми забули про інші сфери, фізику, наприклад, що компенсують фізики😉?)
Згадайте те що я писала на початку, немає здорових та хворих. Також немає нічого поганого у тому, щоб реалізовувати свою енергію. Скоріш якраз не реалізація своєї енергії своїх “травм”, які є у кожного, може призвести до поганого здоровья та навіть смерті. Питання тільки, якими способами ти спроможний реалізовувати свою внутрішню енергію.
Люди різноманітні за своєю природою, досвідом життя, поглядом на життя. Так, травми або на справді просто ситуації з життя, відточують нас як особистість. І нічого поганого у цьому обміні немає: у когось є потреба когось любити, у когось є потреба щоб його любили. І це змінюється з плином життя людини. Кожна людина унікальна та цінна.
Хочу наприкінці надати вам невеличку шпаргалку “нормальності”.
Ти переживаєш широкий спектр емоцій. Ти нормальний коли у тебе інколи бувають перепади настрою, і тобі не просто з ними впоратись.
Ти адаптуєшся до змін у світі, інколи у тебе це виходить легко, інколи ти стикаєшся із кризами і тобі складно.
Ти відчуваєш баланс у житті або ні, це не статична горизонтальна лінія. Здатність знаходити баланс між різними аспектами життя, такими як робота, відпочинок, та сім’я, відображає психічне благополуччя – це супер навичка, яку тренуєш усе життя.
Ти здатний відчувати задоволення та щастя і цінувати моменти і на повну виражати свої емоції.
Ти нормальний, якщо сьогодні ти впевнений у собі, а завтра, після легкого провалу, деяка впевненість втратилась, через деякий час ти знову знаходиш свою впевненість.
Твій досвід життя і погляди на життя відрізняються від поглядів і думок інших людей. Це твоє право і твоя цінність і твій потенціал.
Ми усі надто глибокі, щоб бути тими “нормальними” людьми із “здоровою психікою”, яких хоче бачити соціум. Ми усі з різними історіями, досвідом і поглядами. І кожна людина заслуговує на повагу, розуміння та можливість жити щасливим і здоровим життям, незалежно від її особливостей або життєвого шляху та її “зовнішнього” прояву. Краще створювати соціальні умови, продуктивні міжособистісні стосунки у соціальних групах, щоб люди почували себе краще і могли повноцінно себе реалізувати, а це вже інша стаття ☺️.
Деякі джерела:
- https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-disorders
- https://worldhappiness.report/ed/2022/
- https://worldhappiness.report/ed/2023/
- https://kunsht.com.ua/articles/depresiya-ta-vijna-xto-v-grupi-riziku-i-shho-robiti
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36598090/
- https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/the-first-days-of-full-scale-war-in-ukraine-4.pdf
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0890856722018913
- https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2022.08.19.22278660v1.full.pdf
- https://idss.org.ua/index